Ревізійне ендопротезування кульшового суглоба після невдалого металлоостеосинтезу: відновлення опори, руху й якості життя

У відділенні ортопедії ДНУ «Центр інноваційних медичних технологій НАН України» виконано складну операцію ревізійного ендопротезування кульшового суглоба пацієнту 75 років із наслідками невдалого остеосинтезу проксимального відділу стегнової кістки. Попереднє оперативне лікування призвело до міграції металофіксаторів, дестабілізації конструкції та формування хибного суглоба, що супроводжувалося сильним болем, деформацією та втратою функції нижньої кінцівки.

Клінічний контекст
Після первинного остеосинтезу уламки стегнової кістки не зрослися через порушення стабільності фіксації. З часом відбулося розхитування гвинтів та зміщення уламків у зоні шийки та вертлюга, що підтверджено на рентгенограмі: фіксатори прорвали кісткову тканину та вийшли за межі зони стабільного контакту. У пацієнта розвинувся виражений больовий синдром, атрофія м’язів і суттєве обмеження рухів у кульшовому суглобі. Хода стала неможливою без сторонньої допомоги.

Тактика лікування

Команда ортопедів розробила індивідуальний план ревізійного втручання.

Під час операції було:
– повністю демонтовано зруйновану металеву систему остеосинтезу;
– проведено ретельну підготовку кісткового ложа та очищення від фрагментів і рубцевої тканини;
– виконано ендопротезування кульшового суглоба із цементною фіксацією ревізійного типу, що забезпечує стабільність навіть за наявності значних дефектів проксимального стегна.

Операція проводилася із застосуванням інтраопераційної рентген-навігації та контролю осьового вирівнювання кінцівки, що дозволило відновити анатомічну довжину, центр обертання та біомеханіку кульшового суглоба.

Сучасні аспекти втручання

Складність таких операцій полягає не лише у видаленні старих фіксаторів, а й у необхідності відновлення втраченої кісткової опори та досягненні стабільності в ослабленому стегновому каналі. Використання ревізійного ендопротеза дозволило компенсувати втрату кісткової маси, а цементна фіксація забезпечила надійну інтеграцію імплантата в зоні залишкової кісткової тканини.

Результати та післяопераційний період

На контрольній рентгенограмі відзначено правильне положення компонентів протеза та відновлення осьової симетрії тазу й кінцівок. Пацієнта вертикалізували в перші дні після операції; він розпочав програму поступового навантаження під контролем реабілітолога. Перші результати — суттєве зменшення болю, відновлення стійкості та покращення якості життя.

Коментар фахівців

«Кожен випадок ревізійного ендопротезування — поєднання хірургічної майстерності та інженерної точності. Навіть після складних невдалих остеосинтезів можна повернути пацієнту рух і гідну якість життя», — зазначив завідувач відділення ортопедії Скобенко О.Є.

Подальша реабілітація

Пацієнт перебуває під наглядом мультидисциплінарної команди.

План реабілітації включає:
– контрольовані рухи в кульшовому суглобі з перших днів після операції;
– індивідуальні заняття з лікувальної фізкультури;
– фізіотерапію для профілактики контрактур та атрофій;
– регулярний рентгенологічний моніторинг стану ендопротеза.

Перспективи розвитку

Відділення ортопедії ЦІМТ НАН України продовжує вдосконалювати підходи до ревізійних втручань на великих суглобах, зокрема:
– застосування персоналізованих компонентів протезів із 3D-друком;
– використання антибактеріальних та біоактивних покриттів для зниження ризику інфекцій;
– розробку методик комплексної реабілітації для пацієнтів похилого віку.

Цей випадок демонструє, що навіть після складних ускладнень остеосинтезу можливо досягти функціонального відновлення за умови сучасного технічного забезпечення та досвіду хірургічної команди.​