Кальпротектин – це білок, який міститься переважно в нейтрофілах. При запаленні слизової оболонки кишечника нейтрофіли мігрують у просвіт кишки та виділяють кальпротектин, який можна визначити в калі. Тому фекальний кальпротектин є неінвазивним маркером кишкового запалення.

Визначають рівень фекального кальпротектину для:

• Діагностики та контролю запальних захворювань кишечника (хвороба Крона, виразковий коліт). Підвищений рівень свідчить про наявність активного запалення в кишечнику та допомагає визначити необхідність ендоскопічного обстеження;
• Диференційної діагностики органічних запальних захворювань та функціональних розладів. Так, при синдромі подразненого кишечника рівень кальпротектину зазвичай залишається в межах норми;
• Моніторингу лікування та оцінки відповіді на терапію;
• Контролю загоєння слизової оболонки кишечника;
• Раннього виявлення загострення захворювання;
• Оцінки ризику рецидиву після досягнення ремісії.

Зниження кальпротектину під час лікування зазвичай свідчить про зменшення запалення.

Інші захворювання, при яких можливе підвищення

Підвищені значення можуть спостерігатися при:

• гострих кишкових інфекціях;
• дивертикуліті;
• целіакії;
• колоректальному раку;
• ішемічному коліті;
• застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів.

Переваги методу в тому, що він неінвазивний (тобто не потребує ніяких втручань в організм пацієнта), матеріал збирати просто (для діагностики використовують кал), висока чутливість та специфічність методу до кишкового запалення, можливість багаторазового контролю.

Кальпротектин – сучасний та корисний метод неінвазивної діагностики, оцінки активності та контролю лікування запальних захворювань кишечника, який показує наявність запалення. Для визначення точної причини запалення результати завжди оцінює лікар разом із іншими лабораторними показниками, ендоскопічними та візуалізаційними дослідженнями.

В нашій лабораторії виконується аналіз виявлення фекального кальпротектину в калі кількісним методом.

Орієнтовна інтерпретація
< 40 мг/кг — норма;
40–60 мг/кг — прикордонний результат;
60–200 мг/кг — ймовірне активне запалення.