Хвора 26 років звернулася до провідних спеціалістів Центру інноваційний медичний технологій при НАН України зі скаргами на об’ємне збільшення живота, біль під час статевого акту.
Під час збору анамнезу хвороби пацієнтка повідомила, що вищезгадані скарги турбують протягом 6 місяців. 5 місяців тому хвора потрапила в лікарню з приводу маткової кровотечі, лікувалася консервативно. Під час УЗД органів малого тазу в якості дообстеження було діагностовано пухлини малого тазу невідомого ґенезу – багатокамерні, великі та неоднорідної структури.
В клініці було проведено дообстеження: взято рідинний ПАП-тест (цитологічне дослідження епітелію щийки матки) та аналіз на вірус папіломи людини (СПЛ), раково-ембріональний антиген, індекс ROMА, МРТ органів малого тазу з контрастом. Результати лабораторних досліджень: Раково-ембріональний антиген – 1,39нг/мл (норма до 2,5),СА 125 – 44,50 Од/мл (дещо підвищений, адже норма до 35), ранній онкомаркер яєчників НЕ-4 – 23,5 пмоль/л (норма до 70), індекс ROMA – 1.4% (норма до7,4), ПАП-тест – NILM, ВПЛ-негативний.
За результатами МРТ було діагностовано утворення неправильної округлої форми з досить чіткими, відносно рівним контуром загальними розмірами 13*11,3*8,2 см, яке має щільну капсулу, неоднорідну структуру з наявністю значного ліпідного компоненту з елементами седиментації, яке походить з правого яєчника. Схоже за будовою інше багатокамерне утворення візуалізується нижче та дозаду від попереднього, проекційно походить з лівого яєчника та має розміри 10,05*6,3*7,5 см. В обох яєчниках прослідковується фолікулярний апарат. В Дугласовому просторі підвищена кількість рідини. Збільшених лімфатичних вузлів не виявлено. Висновком радіолога стало O-RADS MRI 4 (intermediate risk) – вірогідність малігнізації середнього ризику (рис 1).
З пацієнткою проведена бесіда про можливість малігнізації, важкості її стану та можливі ускладнення, запропоновано оперативне лікування в плановому порядку з проведенням інтраопераційної морфологічної експрес-діагностики. Пацієнтка дала згоду. Повністю обстежена, відхилень в лабораторних та інструментальних дослідженнях не виявлено, проведена передопераційна підготовка.
Під час оперативного втручання було виявлено, що всю площу операційної рани займає кістозне утворення світло-сірого кольору з щільною гладкою стінкою, яке походить з правого яєчника розмірами 15*10*12 см з ознаками 4-х кратного перекруту ніжки, яка вміщує лійко-тазову, яєчникову зв’язки, матковий кінець труби без ознак ішемії. Поза черевною порожниною частково тупим, частково гострим шляхом кістозне утворення відсепаровано від тканини яєчника. Вміст кістозного утворення представлений жиром, волоссям, фрагментами кісток (зріла тератома, тобто доброякісна пухлина яєчника, що було підтверджено інтраопераційною експрес-діагностикою). Ніжка деторсована, тканина яєчника ушита безперервним вікріловим швом. Після видалення даного великого утворення стали доступні візуалізації органи черевної порожнини та малого тазу. При їх ревізії виявлено: кишечник, чепець, парієтальна очеревина, тіло матки не змінені. Лівий яєчник збільшений за рахунок двохкамерного утворення з гладкою щільною стінкою розмірами 10*12 см. Частково тупим, частково гострим шляхом утворення також було відсепаровоно від тканини яєчника. Вміст кістозного утворення був подібним до такого в правому яєчнику: представлений жиром та волоссям. Тканина яєчника ушита безперервним вікріловим швом. Взята біопсія чепця та парієтальної очеревини. Виконано ретельний гемостаз. На шкіру накладено внутрішньошкірний косметичний шов. Матеріал відправлено на патогістологічне дослідження
Післяопереційний період проходив без особливостей, рана загоїлась первинним натягом.
За результатами патогістологічного дослідження: «Кісти яєчника – зрілі множинні тератоми, чепець та очеревина без гістологічних особливостей».
В післяопераційному періоду пацієнтці призначено Клайру за схемою з метою контрацепції.
Таким чином, пацієнтка залишилася зі всіма своїми органами, в тому числі обома яєчниками та матковими трубами, незважаючи на наявність до операції в них великих кіст невідомого генезу та перекрут.
Ретельне дообстеження та операція з дотриманням правил абластики і проведенням інтраопераційної гістологічної експрес-діагностики дали можливість виключити злоякісні новоутворення яєчників (які не можна було виключити за даними УЗД та МРТ, зважаючи на розміри та неоднорідну структуру пухлин) та зберегти яєчники і маткові труби, і, відповідно – дітородну функцію молодій дівчині.
