Пацієнтка Ш., 63р., вважає себе хворою з квітня 2025 року. Хвору почали турбувати виражена слабкість, задишка, відчуття серцебиття, поступова втрата ваги, потім приєдналось щоденне підвищення температури без ознобів до 38 і вище, що знижувалась після прийому парацетамолу та аспірину.
Пацієнтка звернулась до кардіолога через задишку. При дообстеженні (загальний аналіз крові) була виявлена анемія тяжкого ступеню – Hb – 60 г/л, ШОЕ 60 мм/год; формула крові без змін.
Пацієнтці було призначено КТ з болюсним посиленням органів грудної клітки, черевної порожнини та органів малого тазу, де патологічних змін не було виявлено. Також призначено залізозамісну терапію. Не зважаючи на проведене лікування, анемія прогресувала, а стан пацієнтки погіршувався (з’явилась хиткість ходи, хвора продовжувала прогресивно втрачати вагу, зберігалась лихоманка). При бактеріологічному дослідженні крові росту мікрофлори не виявлено.
Для дообстеження пацієнтку госпіталізували до гематологічного відділення, де було проведено стернальну пункцію. Отримані результати мієлограми також не вказували на наявність системного гематологічного захворювання. Встановлено діагноз залізодефіцитна анемія, виконано неодноразове переливання крові, в результаті чого гемоглобін підвищився до 93 г/л.
Для подальшого дообстеження (проведення колоноскопії та езофагогастродуоденоскопії) та уточнення діагнозу рекомендаціями пацієнтка була направлена у відділення гастроентерології, ендокринології та терапії ДНУ «ЦІМТ НАН України».
На момент госпіталізацїі до вищевказаного відділення стан пацієнтки був тяжким, а пересування без сторонньої допомоги стало можливе лише на короткі дистанції. Наявна виражена блідість шкіри, периферичні лімфовузли пальпаторно не змінені, на всій поверхні легень дихання везикулярне, стійка тахікардія (ЧСС 120-130, ритм синусовий), лабільності серцевої діяльності не відмічалось, язик вологий, живіт м’який, при пальпації селезінка не збільшена, додаткових новоутворень не виявлено. Дані лабораторного обстеження при госпіталізації: Hb 73 г/л, ШОЕ 102 мм/год, СРБ 224 мг/л, тромбоцитоз (1036,0 х109 /л, норма 150 – 400 х109 /л), високий рівень вітаміну В12 5358 пг\мл, нейтрофілія.
Для виключення септичного процесу проведено аналіз крові на стерильність та аналіз сечі на стерильність. За результати аналізу встановлено, що кров та сеча є стерильними. За даними УЗД – без особливостей.
Колоноскопію проведено 13.08.25 року.
ЗАКЛЮЧЕННЯ: Поліп сигмоподібної кишки. Поліпектомія. Пролапс слизової прямої кишки? Susp?
Мультидисциплінарною командою в складі ендокринолога, кардіолога, хірурга, терапевта, гастроентеролога, гінеколога, уролога, невропатолога було прийняте рішення про повторне проведення КТ органів черевної порожнини та органів малого тазу з внутрішньовенним контрастуванням з метою виключення лімфопроліферативного процесу.
В результаті обстеження виявлено: КТ-ознаки об’ємного кістозно-солідного утворення м’яких тканин лівої сідничної ділянки, найбільш вірогідно, обумовлене пухлиною мезенхімального ряду(sarcoma), хронічний абсцес менш імовірний – рекомендовано морфолічна верифікація.
З діагнозом об’ємне кістозно-солідне утворення м’яких тканин лівої сідничної ділянки пацієнтка була направлена у спеціалізований заклад для подальшої веріфікації виявленого новоутворення та проведення специфічного лікування.
