Лейоміома матки – це розповсюджене гінекологічне захворювання, що зустрічається у 70–80% жінок, які досягли 50-річного віку.

Поширеність лейоміоми матки збільшується з віком, досягаючи максимуму у 40-річних жінок.

У багатьох жінок лейоміома матки може перебігати безсимптомно і діагностується випадково при клінічному обстеженні або візуалізації. Проте міоми можуть проявлятися клінічно, зокрема у вигляді менструальних порушень (тяжкі, нерегулярні й тривалі маткові кровотечі), залізодефіцитної анемії, симптомів здавлювання органів малого таза, больового синдрому, а також проблем із фертильністю.

У жінок репродуктивного віку лейоміома матки у 5–10% випадків стає причиною безпліддя та у 15–30% – невиношування вагітності.

Гінекологічне відділення ДНУ «Центр інноваційних медичних технологій НАН України» спеціалізується на лікуванні жінок із симптомними лейоміомами матки.

Пацієнтка Т., 36 років, звернулася зі скаргами на рясні менструації протягом 4 місяців, періодичний тягнучий біль унизу живота та неможливість завагітніти протягом одного року.

Проведено ультразвукове дослідження органів малого таза, під час якого виявлено трансмуральну лейоміому матки загальними розмірами 5×7 см, розташовану по передній стінці, а також двобічний гідросальпінкс.

Прийнято рішення про проведення планового оперативного втручання в об’ємі: гістероскопія, біопсія ендометрію, лапароскопія, консервативна міомектомія та двобічна пластика маткових труб.

На догоспітальному етапі виявлено рівень гемоглобіну 117 г/л. Зважаючи на рясні менструації та майбутнє оперативне втручання, проведено антианемічну терапію.

Оперативне втручання виконано у запланованому обсязі.

Під час оперативного втручання було виявлено, що маткові труби заповнені геморагічним вмістом.

Проведено пластику маткових труб.

Пацієнтку на третю добу виписано з гінекологічного відділення у задовільному стані.

Рекомендовано проведення ехосальпінгографії через один місяць після оперативного втручання.