Фахівці гінекологічного відділення ДНУ «ЦІМТ НАН України» успішно провели органозберігаюче малоінвазивне лікування пацієнтки зі складним перебігом аномальної маткової кровотечі та повторної гематометри. Цей клінічний випадок демонструє важливість комплексного діагностичного підходу при рецидивуючих маткових кровотечах, коли стандартні методи обстеження не дозволяють встановити остаточний діагноз.
Пацієнтка Т., 46 років, звернулася зі скаргами на рясні менструації, які турбували її протягом останніх трьох місяців.
В анамнезі — епізод аномальної маткової кровотечі у листопаді 2025 року. Під час передопераційного обстеження за даними ультразвукового дослідження було встановлено попередній діагноз неповного аборту у зв’язку з візуалізацією в порожнині матки структури, розціненої як плідне яйце. З діагностично-лікувальною метою виконано вишкрібання порожнини матки.
За результатами патогістологічного дослідження: визначалися фрагменти ендометрію переважно проліферативного типу та тканини шийки матки без патологічних змін.
Під час контрольного ультразвукового дослідження через місяць було діагностовано гематометру — скупчення крові в порожнині матки.
У січні 2026 року пацієнтці виконано повторне діагностичне вишкрібання, однак і цього разу гістологічне дослідження не виявило змін, які могли б пояснити причину рецидиву захворювання.
Незважаючи на проведене лікування, за даними УЗД у лютому 2026 року гематометра зберігалася. Подальше ультразвукове дослідження у травні виявило ознаки вузлової форми аденоміозу.
Для уточнення діагнозу було виконано МРТ органів малого тазу з контрастуванням.
За результатами МРТ органів малого тазу виявлено: кістозний компонент у порожнині матки з геморагічним вмістом, що, ймовірно, походив із субмукозних відділів лівої бічної стінки матки. Також визначалося виражене локальне стоншення міометрію без порушення цілісності стінки матки. Отримані результати дозволили запідозрити субмукозну аденоміому з геморагічним вмістом.
З метою остаточної верифікації діагнозу та одночасного лікування пацієнтку було госпіталізовано до гінекологічного відділення ДНУ «ЦІМТ НАН України» для проведення гістероскопії.
Під час гістероскопії порожнина матки була деформована субмукозним утворенням, розташованим на широкій основі та таким, що походило з лівої стінки матки. Розміри утворення становили близько 5,0 × 3,5 см.
Під час гістероскопічної резекції утворення було евакуйовано близько 20 мл густого темно-коричневого («шоколадного») геморагічного вмісту, що свідчило про тривале накопичення крові всередині патологічного осередку. Після повного видалення утворення порожнину матки відновлено. Для контролю стану порожнини матки інтраопераційно проведено ультразвукове дослідження органів малого тазу.
Таким чином, гістероскопія стала не лише завершальним етапом діагностичного пошуку, а й ефективним органозберігаючим методом лікування.
На момент госпіталізації рівень гемоглобіну становив 112 г/л, що відповідало легкій залізодефіцитній анемії, яка розвинулася внаслідок тривалих рясних менструальних кровотеч. Після оперативного втручання пацієнтці призначено комплексну терапію, яка включала антибактеріальне лікування, гормональну терапію дієногестом та препарати заліза для корекції анемії.
Пацієнтку виписано у задовільному стані під амбулаторне спостереження. Контрольний візит заплановано через один місяць після гістероскопічного втручання для оцінки результатів проведеного лікування, ефективності гормональної терапії, клінічної динаміки та визначення подальшої тактики спостереження.
Цей клінічний випадок демонструє, що рецидивуюча гематометра та аномальні маткові кровотечі можуть бути проявом нетипових внутрішньоматкових утворень, діагностика яких потребує комплексного підходу.
Поєднання ультразвукового дослідження, магнітно-резонансної томографії та гістероскопії дозволило встановити остаточний діагноз, виконати малоінвазивне органозберігаюче втручання та уникнути більш радикальної операції.
Для пацієнток цей випадок є нагадуванням про те, що рясні або тривалі менструації, повторні епізоди маткових кровотеч чи гематометри не є віковою нормою і потребують своєчасного звернення до гінеколога. Сучасні методи діагностики та малоінвазивної хірургії дозволяють ефективно лікувати навіть складні клінічні випадки, зберігаючи орган та покращуючи якість життя жінки.
