Загальна характеристика

Незрощення переломів та деформації кінцівок належать до найбільш складних проблем ортопедії та травматології, оскільки супроводжуються тривалим больовим синдромом, порушенням опорної та рухової функції, зниженням працездатності та якості життя пацієнтів.

Незрощення виникає у випадках, коли після перелому не відбувається повноцінне формування кісткового зрощення у встановлені терміни. Деформації кінцівок можуть бути наслідком неправильно зрощених переломів, багаторазових оперативних втручань, інфекційних ускладнень або тривалого порушення осьового навантаження.

Основні форми патології

Незрощення переломів:

• гіпертрофічні (збережене кровопостачання, механічна нестабільність);
• атрофічні (порушене кровопостачання, дефіцит остеогенезу);
• інфіковані незрощення;
• псевдоартрози.

Деформації кінцівок:

• варусні та вальгусні деформації;
• ротаційні деформації;
• вкорочення кінцівки;
• комбіновані посттравматичні деформації.

 

Клінічні прояви

• хронічний біль у зоні попереднього перелому;
• патологічна рухливість;
• деформація сегмента;
• порушення осі кінцівки;
• кульгавість або неможливість повноцінного навантаження;
• обмеження функції суміжних суглобів.

 

Діагностика

Комплексна діагностика включає:

• детальний ортопедичний огляд;
• рентгенографію в стандартних і функціональних проєкціях;
• КТ для оцінки якості кісткової тканини, ступеня дефекту та осі;
• МРТ при підозрі на ураження м’яких тканин або кісткового мозку;
• лабораторні дослідження для виключення інфекційного процесу.

 

Лікування

Тактика лікування визначається індивідуально з урахуванням типу незрощення, локалізації, стану м’яких тканин та загального стану пацієнта.

Хірургічні методи лікування включають:

• ревізію зони незрощення;
• видалення фіброзної тканини та нежиттєздатних фрагментів;
• стабільний металоостеосинтез;
• заміну або корекцію фіксуючих конструкцій;
• кісткову пластику (аутопластику, алопластику);
• коригуючі остеотомії для відновлення осі кінцівки;
• поетапні реконструктивні втручання.

Консервативні заходи застосовуються як доповнення та включають:

• індивідуальні програми реабілітації;
• контроль навантаження;
• медикаментозну підтримку остеогенезу.

 

Мета лікування

Основною метою є:

• досягнення надійного кісткового зрощення;
• відновлення правильної анатомічної осі кінцівки;
• усунення больового синдрому;
• повернення опорної та рухової функції.​